DataLife Engine > Новости, Новости в Украине > Коментар на інтерв’ю Блаженнішого Митрополита Володимира «Автокефалія повинна бути об’єктом дуже мудрої та зваженої політики»

Коментар на інтерв’ю Блаженнішого Митрополита Володимира «Автокефалія повинна бути об’єктом дуже мудрої та зваженої політики»


27 августа 2008. Разместил: and
Коментар на інтерв’ю Блаженнішого Митрополита Володимира «Автокефалія повинна бути об’єктом дуже мудрої та зваженої політики»

Інтерв’ю Блаженнішого Митрополита Володимира офіційному веб-сайту Української Православної Церкви щодо підсумків святкування 1020-ліття Хрещення Київської Русі та проблеми автокефалії Української Православної Церкви в контексті цих святкувань ще раз довело – єдиним орієнтиром для віруючих у церковному житті залишається мудрість їхнього Архіпастиря. Маючи величезний богословський, адміністративний та богослужбовий досвід, Митрополит Володимир вказує народові України шлях до милості, благодаті та спасіння.

На жаль, навколо особи Предстоятеля УПЦ за роки незалежного існування української держави накопичилося багато безпідставних підозр та обвинувачень. Багато хто вважає його прислужником Москви, дехто приписує йому зраду інтересів України, а є й такі, що вважають його Предстоятелем хоча і найбільшої, але разом із тим найменш благодатної церковної юрисдикції в нашій країні. Відповісти всім цим «доброзичливцям» можна лише одне: «Пізнаєте правду — і вона вас вільними зробить!» (Ін. 8:32).
 
Найважливішою проблемою святкування 1020-ліття Хрещення Русі Блаженніший Владика назвав низький рівень організації

«К сожалению, во время празднований не обошлось без ложки дегтя — я имею в виду то, что за его режиссуру взялись нецерковные люди. Это вмешательство преследовало больше политические цели, и было основано на личных амбициях политиков. Многое выглядело нелепо, иногда смешно, если не сказать трагикомично, чувствовалась конфликтность ситуации. Но, благодарить Бога, праздник этим не омрачился. В церковной среде сохранилось взаимопонимание. Правда, народ, мало ориентирующийся в вопросах церковной жизни, был весьма дезориентирован, и нам, очевидно, немало придется потрудиться над тем, чтобы исправлять положение вещей», — зокрема зауважив Предстоятель.

Також він зазначив: «Если говорить о Софийской площади, то тут организаторы со стороны властей, очевидно заботясь о создании массовки, добровольно-принудительно собрали представителей не только разных православных церквей Украины, но и, скажем, униатов. На Владимирской горке это выглядело еще более печально, так как многие действительно верующие люди не попали на богослужение, поскольку места были заняты теми же массовиками. Есть тут и еще одна проблема: ведь такими некомпетентными действиями у людей формируется негативное отношение к Церкви, и что самое страшное — у тех, которые еще не являются, как это сегодня принято говорить, практикующими христианами. В Церковь и на церковные торжества человек должен приходить по свободному волеизъявлению, а не по бумажному приглашению».

Звичайно, дуже прикро, що святкування ювілею заслужило таку несхвальну оцінку Предстоятеля Української Православної Церкви. Замість того, щоб зробити його особу центром святкувань, політики розпочали гру з популяризацією іміджу Вселенського Патріарха Варфоломія, разом із тим применшуючи роль Святішого Патріарха Алексія в процесах роз витку Українського Православ’я. Блаженніший Володимир сказав про це так: «Мы же знаем, что светская власть и раскольники из УПЦ КП и УАПЦ спекулировали на приезде Варфоломея І, пытаясь втянуть его в крупный церковный конфликт. Думаю, Патриарх Алексий ІІ, предвидя, что в эти интриги могут быть втянуты и Предстоятели других Церквей, рекомендовал им воздержаться от визита. Сам же Патриарх Алексий совершил поездку в рамках своей канонической территории. Это же его право и в какой-то мере долг навещать свою паству».

Особливо слід звернути увагу на теперішній погляд Митрополита Володимира
на питання про автокефалію УПЦ

У своєму інтерв’ю він зауважив, що автокефалія хоча і є законною формою організації церковного життя, вона не може легко бути втіленою в Українській Православній Церкві, оскільки вона вже є незалежною.

«Во-первых, наша Церковь находится лишь в „евхаристическом подчинении” у Московской Патриархии. В административном (в том числе и финансовом) отношении — мы абсолютно независимы. Во-вторых, автокефалия возможна только в том случае, когда к этому будет готов церковный народ во главе с духовенством, и большинство верующих поддержат автокефальный статус Церкви. Мы сегодня не наблюдаем единства мнений по этому вопросу, поэтому понимаем, что форсирование событий приведет лишь к усугублению расколов среди православных верующих. Кроме того, действиями раскольников (УПЦ КП и УАПЦ) на сегодняшний день скомпрометировано само понятие „автокефалия”. Многие верующие боятся этого слова. Словом, в отношении автокефалии должна вестись очень мудрая и взвешенная политика» – зазначив Блаженніший Владика.

Як бачимо, Предстоятель значну увагу в питанні автокефалії приділяє позиції єпископату, духовенства та віруючих. Дозволимо собі зробити припущення. Єпископат Української Православної Церкви переважно орієнтується в своїй діяльності на духовні настанови Блаженнішого Митрополита, адже його еклезіологічний та архіпастирський авторитет є беззаперечними. Мало хто з архієреїв УПЦ може порівнятися із Митрополитом Володимиром у освіченості та пастирських якостях. Духовенство виступає переважно за єдність з Руською Православною Церквою, так само налаштовані і більшість людей. Для запобігання конфлікту між єпископатом, духовенством та віруючими в питанні щодо автокефалії УПЦ видається логічним проведення низки просвітницьких заходів, покликаних поширити довіру серед людей до єпископів. Спекуляції навколо автокефалії не повинні стати приводом для чергових розколів.
 
Важливим пунктом інтерв’ю Предстоятеля стала його позиція щодо проблеми доходів священнослужителів

Не секрет, що на сьогоднішній день досить значна кількість кліриків УПЦ має незареєстровані доходи, з яких вони не платять податки, і це компрометує Церкву в очах державної влади. Є й такі клірики, які заробіток ставлять вище пастирських функцій, і це ще одна дуже складна проблема. Блаженніший Володимир описує її таким чином: «Церковь вынуждена самостоятельно решать вопросы своего материального благосостояния — для своей богослужебной, миссионерской, образовательной и социальной деятельности. А там где касса, где деньги — там для священнослужителя, как и для любого человека, есть искушение златом. Но все материальные дела Церкви должны осуществляться в рамках христианской совести и государственной законности, о чем достаточно говорится как на общих собраниях духовенства, так и в личных беседах. И соблюдение всего этого зависит уже лично от того или иного представителя Церкви. Мы ни в коем случае не должны злоупотреблять авторитетом Церкви, спекулировать на религиозных чувствах людей».

Наостанок Митрополит Володимир висловився стосовно канонічної ситуації навколо намісника Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври архієпископа Вишгородського Павла

Маючи значний інтерес до політики, владика Павел прагне увійти до органів державної влади, щоб у них працювати. Але Синод УПЦ поки що заборонив це робити.

Блаженніший Владика прокоментував це так: «Запрет духовенству на участие в выборах продиктован заботой о том, чтобы духовное лицо максимально уделяло внимание своей пастве, церковным делам. Однако в своей канонической практике Церковь иногда пользуется принципом икономии, то есть происходит допустимое отклонение от установленных церковных норм ради церковной пользы. На сегодняшний день архиепископу Павлу как наместнику Киево-Печерской Лавры, так или иначе, приходится часто решать и согласовывать на уровне городских властей финансовые и имущественные вопросы, к примеру, связанные с использованием помещений и земли, которые ранее принадлежали Церкви, но потом были отняты государством. Это входит в его обязанности как наместника монастыря. И если статус депутата Киевсовета поможет ему в решении насущных церковных вопросов — то исключение из общего правила можно сделать. Однако административные нагрузки владыки Павла не должны помешать несению его архипастырского служения».

Слід підкреслити, що в цілому зміст інтерв’ю визначений в першу чергу архіпастирськими мотивами турботи про паству. Канонічні питання інтерпретовані Предстоятелем УПЦ в дусі ікономії. Вкотре Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир застеріг православних християн від помилок, що дуже ймовірно будуть зроблені ними при їхній активній участі в політичному житті України.