Протоієрей Роман Барановський : «Київський патріархат» зацікавлений в тому, щоб чинитися ображеними…»

Протоієрей Роман Барановський : «Київський патріархат» зацікавлений в тому, щоб чинитися ображеними…»

З приводу насильницького захоплення храма на честь ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість» благочинний лікарняних храмів Києва, настоятель Свято-Михайлівської церкви протоієрей Роман Барановський дав коментар часопису «Обозреватель», що до ситуації, яка склалась навколо церкви.
Нагадаймо, що 4 червня прибічниками очільника українського розколу Михайла Денисенка силоміць було захоплену церкву православної громади на вулиці Нагірній, 1.
У зв’язку з паплюжними заявами філаретвівського сайта www.cerkva.info, що отримали розповсюдження на шпальтах українських ЗМІ, де діяльність православної громади висвітлюється у край негативному характері отець Роман Барановський, що є одним з очільників церковного фонду преподобномучениці Єлизавети дав коментар представнику інформаційного видання «Обозреватель», в якому розказав про істинний стан речей стосовно будівництва та юридичного оформлення церкви «Всіх скорботних Радість».
У своєму коментарі отець Роман засвідчив той факт, що з самого початку було відомо про існування прибічників Філарета які претендували на майбутній побудований храм: «На закладку храму у 90-х роках був запрошений Філарет, який і «освятив» його. А поруч була побудована капличка «Київського патріархату», і, звичайно, що громада, яка ходила на служби до цієї каплички, органічно претендує і на сам храм».
Але громада «Київського патріархату» претендувала на майбутній храм лише за бажанням, не приклавши ніяких фінансових витрат. До того ж, сам очільник «Київського патріархату» Михайло Денисенко не волів витрачатися на будівництво церкви, бажаючи отримати її безплатно. Таким чином з приводу фінансової неспроможності та небажання фінансувати подальше будівництво церкви з боку «Київськгог патріархату» влада району запропонувала різноманітним конфесіям тендер на фінансування та подальше придбання церкви. Тобто, церква могла бути теоретично і синагогою, і кінесою, і мечеттю. Але з Божої ласки храм побудувався як православна церква яку загарбали «філаретівці».
«Громада, на жаль, не вкладала туди ніякі кошти, – продовжує розповідь отець Роман. – Тоді адміністрація Шевченківського району (ще в особі пана Пилипишина) нагадала Київському патріархату, що храм слід добудувати, профінансувати його тоді, і тоді, мовляв, він буде вам належати. Інакше адміністрація буде вимушена звертатися до інших конфесій. Священик цього храму звернувся до Філарету, і той відмовив у коштах».
Щодо юридичної сторони отець Роман сказав, що: «У мене була зареєстрована парафія у Шевченківському районі, і ми зверталися до адміністрації з пропозицією побудувати храм у Бабиному Яру – в пам'ять усіх розстріляних священиків. Шевченківська адміністрація дала свою згоду, але потім звернулась з іншою пропозицією: навіщо вам новий храм? Візьміть храм недобудований, але внесіть кошти на добудову, а також на реконструкцію дитячого будинку по вулиці Салютній. Я тоді звернувся в Митрополію і зареєстрував благодійний фонд Преподобномучениці Єлизавети, щоб разом з сестрами милосердя збирати кошти на добудову храму».
Також , отец Роман Барановський прокоментував той факт, що ні в якому разі не ставивлилось за ціль когось образити, чи то виганяти.
«Я поставив умову перед Шевченківською адміністрацією: ви зможете примирити нас обох? Щоб той священик не мав образи до нас, щоб не бунтував громаду, і щоб Філарет не мав до нас претензій? Звичайно, кажуть в адміністрації, ми можемо домовитися про мирне співіснування на одній території. Тоді я знайшов інвесторів, які відразу ж погодилися внести кошти. І ми уклали договір – інвестори, наша релігійна громада (парафія ікони Божої Матері Всіх скорботних радість), благодійний фонд і Шевченківська адміністрація. Предмет договору полягає в тому, що з огляду на неспроможність адміністрації добудувати храм, вона надає таку можливість благодійникам. Тобто релігійній громаді і благодійному фонду», – сказав отець Роман.
«Ми зобов’язалися добудувати храм. А на час його добудови релігійна громада може перебувати на території храму, охороняти його, а також організовувати проведення богослужінь та інших релігійних обрядів – про це є пункт у договорі», -сказав священик.
Коментуючи паплюжну інформацію з боку «Київського патріархату» отець Роман Барановський сказав: «Храм в основному перебував під охороною фірми, яка займалася ремонтними роботами. А коли ми звернулись до мерії з приводу того, щоб Київрада вже остаточно передала нам храм (щоб це було офіційне рішення на основі того, що ми вклали в нього гроші), Філарет, очевидно, про це дізнався і вирішив 4 червня оволодіти храмом і провести там богослужіння, освятивши його. Охоронця зв’язали, силоміць забрали у нього ключі, почали йому погрожувати, забрали мобільний телефон. Ми дізналися про все вже після того, як відбувся факт освячення, дізнались, що там знаходиться інша громада, що храм оточено і що до нього не дають заходити працівникам тієї фірми, яка займається реставраційними роботами».
Отже, 4 червня в храмі при Меморіалі жертв Чорнобиля служіння провели розкольники. Отець Роман каже, що силу першими застосували філаретівські «батюшки» і що постраждалі знаходяться серед вірних УПЦ МП. В «Київському патріархаті» все стверджують з точністю до навпаки. «Київський патріархат» зацікавлений в тому, щоб чинитися ображеними і збурювати довкола цього громадську думку. Їм треба вигадати щось своє – те, що чотири людини з нашого боку буцімто намагалися захопити храм і увірватися в середину, але їм дали відсіч. Навіщо нам йти на провокацію у кількості 4 чоловік? Все це спровоковано «Київський патріархат», щоб створити враження, ніби московська церква хоче захопити храм, освячений Філаретом. Цього вони домоглися, бо по всім каналам пройшла інформація про те, що була спроба захоплення храму Московським Патріархатом . Але всім я пояснював, що у нас є договір, згідно якого храм належить нам», - сказав священик на завершення.
«Обозреватель»/Прес-служба УПЦ