Захват Православного храма (ВИДЕО)
А межею, границею, кордоном між правдою і
лукавством, вірою дідів-прадідів і новоявленими зайдами, законом і
свавіллям, між тим, що відбувається насправді й розмаїтими потугами
добути сумнівної політичної слави, постала невеличка Свято-Покровська
церквиця в селі Мусорівці.
Уперше
село Мусорівці згадується в1465 році в розподільчому листі поміж князів
Семеном, Султаном та Василієм Васильовичем Збаразькими
«Село
при джерелах р. Гнізни, на границі з Галичиною, на південний схід від
Вишнівця. В кінці 19 ст. було там 103 доми і 724 жителів, дерев'яна
церква з 1746 року і мурований католицький костел, школа з кінця 19
ст.» - так описує Мусорівці професор О. Цинкаловський у своєму
фундаментальному творі «Стара Волинь і Волинське Полісся»: (краєзнавчий
словник - від найдавніших часів до 1914р.) т. 2, с. 125-126 - Вінніпег:
Волинь, 1986.
Пройшли
роки, немає вже у селі такої кількості жителів, стоять непокритими
стіни костьолу, змінився і зовнішній вигляд давньої дерев'яної
Свято-Покровської церкви - близько 30 років тому, від ветхості, впав
центральний купол.
Не
згадували більше про село, про його історію й сьогодення у своїх
творіннях ні вчені, ні журналісти. Та якби вони дізналися, що саме у
Мусорівцях, більше сорока років служить протоієрей Іоанн Пивоварчук,
який за 64 роки служіння у священицькому сані пережив і атеїстичні
гоніння у часи радянської влади, почули хоча б раз, проповіді цієї
мудрої, шанованої людини - вони, напевно, розповіли б, як непросто було
невеликій православній громаді розпочинати у 1996 році будівництво
нового храму.
«Для меня украинский народ — это мой народ», ― Святейший Патриарх Кирилл (ВИДЕО)
