В Стамбуле открылось собрание Предстоятелей Православных Церквей

6 марта 2014 года в Стамбуле, в кафедральном соборе во имя святого великомученика Георгия Победоносца на Фанаре — резиденции Константинопольского Патриарха, прошел первый день собрания Предстоятелей и представителей Поместных Православных Церквей.

 Как поститься жителю большого города?

Как быть в пост работающему человеку? Как настроиться, если ничего не успеваешь?

Как быть в пост работающему человеку? Как настроиться, если ничего не успеваешь? Отвечает игумен Агафангел (Белых), настоятель Архиерейского подворья Свято-Николаевского собора г. Валуйки, руководитель сектора миссионерских станов Синодального миссионерского отдела, руководитель миссионерского стана «Спасский» в п. Тикси, Якутия.
Как молиться Великим Постом? Существует большая проблема соотношения монастырского богослужебного устава и ритма жизни современного города. Духовенству легче: мы живем в ритме службы. А как быть тем, кто работает фиксированный рабочий день? Конечно, следует стараться больше обычного посвятить храмовой, общей молитве. Но, если не получается, то хорошо бы попытаться что-то изменить в своем обычном правиле. Больше молиться — не значит пролистывать больше страниц канонника или молитвослова, чем в другое время. Думаю, это значит уделять больше времени внутреннему обращению к Богу.
Попробуйте отвести себе время: 20–30 минут утром и вечером (кто-то может и больше) на такую сердечную молитву. Попробуйте поклоны с такой молитвой. Не потому что это входит в обязательное постовое правило, а потому что позволит вам иначе ощутить силу такой молитвы. Это невозможно без примирения с теми, кого обидели, с кем имеется немирность. Недаром пост начинается Прощеным воскресеньем.

Тринадцатая публичная лекция эллино-византийского лектория при Свято-Пантелеимоновском храме

20 февраля 2014 г. в актовом зале Свято-Пантелеимоновского храма прошла публичная лекция на тему: «Религиозный мир Пальмиры или икона до иконы в сирийской пустыне». Лекцию провел специалист в области каллиграфии и раннехристианского искусства А. Чекаль.
В ходе своего выступления лектор рассказал о культуре, искусстве, религии древнего государства – Пальмиры. Возникнув еще до Рождества Христова этот регион достиг своего акмэ ко II в. н.э., когда Пальмирой управляла легендарная царица Зиновия. Удивительный симбиоз римско-эллинистической и восточной культуры наблюдается практически во всех сферах жизни пальмирского общества. Это подтверждают найденные артефакты и сохранившиеся архитектурные памятники. Представляется вероятным и предположение о заимствовании раннехристианскими художниками живописной традиции не только Греции, Рима, Файюма, но, во многом и древней Пальмиры.

ЗВЕРНЕННЯ МИТРОПОЛИТА ХАРКІВСЬКОГО І БОГОДУХІВСЬКОГО ОНУФРІЯ ДО ДУХОВЕНСТВА ТА ВІРНИХ ЧАД ХАРКІВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ З ПРИВОДУ ПОЛІТИЧНОГО ПРОТИСТОЯННЯ В УКРАЇНІ

24 лютого 2014 року

Улюблені отці, брати та сестри!
На нашій Богом береженій Українській землі загострилося політичне протистояння, внаслідок якого, на превеликий жаль, загинуло більше сотні людей та тисячі було поранено. Українська Православна Церква завжди була і лишається зі своїм народом не розділяючи віруючих за політичними поглядами. Ми всі єдині в Господі нашому Ісусі Христі.

Сьогодні необхідно чітко усвідомити, що ворог людського роду, – диявол шукає зручного приводу, щоб посіяти зерна ненависті, злоби, розбрату в наших серцях, та загубити душі, освяченні Христовою Кров’ю і молитвами святих угодників землі нашої.

Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 24 лютого 2014 року

Ж У Р Н А Л  № 01

У засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви під головуванням Преосвященного митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела (на підставі п. 17 розділу IV Статуту про управління Української Православної Церкви) –

СЛУХАЛИ:
Інформацію Керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського і Броварського Антонія щодо рапорту Преосвященного митрополита Переяслав-Хмельницького і Вишневського Олександра, відповідального перед Священним Синодом УПЦ за лікування Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира.

УХВАЛИЛИ:
1.    З огляду на викладене в Рапорті, констатувати, що стан фізичного здоров’я Блаженнішого Митрополита Володимира дає підстави для вступу в силу п. 14 розділу V Статуту про Управління УПЦ, а саме про наявність причин, які унеможливлюють виконання Митрополитом Київським і всієї України Володимиром обов’язків Предстоятеля Української Православної Церкви.

2.    На підставі п. 14 розділу V Статуту про Управління УПЦ обрати Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри.

Місцеблюстителем Київської митрополичої кафедри обрано Преосвященного митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія

Таке рішення на своєму  засіданні прийняв Священний Синод Української Православної Церкви

У  телефонній розмові, що відбулася після обрання, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил побажав митрополиту Онуфрію допомоги Божої в несенні відповідального служіння у важкий для Церкви період, який переживає нині український народ.

 

ЖУРНАЛ ЗАСІДАННЯ СВЯЩЕННОГО СИНОДУ
УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
від 24 лютого 2014 року

У засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви під головуванням Преосвященного митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела (на підставі п. 17 розділу IV Статуту про управління Української Православної Церкви) –

СЛУХАЛИ:

Інформацію Керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського і Броварського Антонія щодо рапорту Преосвященного митрополита Переяслав-Хмельницького і Вишневського  Олександра, відповідального перед Священним Синодом УПЦ за лікування Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира.

УХВАЛИЛИ:

1. З огляду на викладене в Рапорті, констатувати, що стан фізичного здоров’я Блаженнішого Митрополита Володимира дає підстави  для вступу в силу п. 14 розділу V Статуту про Управління УПЦ, а саме про наявність причин, які унеможливлюють виконання Митрополитом Київським і всієї України Володимиром обов’язків Предстоятеля Української Православної Церкви.

2. На підставі п. 14 розділу V Статуту про Управління УПЦ обрати Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри.
Таємним голосуванням Священний Синод УПЦ із числа своїх постійних членів обрав Місцеблюстителем Київської митрополичої кафедри Преосвященного митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія.

3. Ім’я Місцеблюстителя Київської митрополичої кафедри підносити за богослужінням в усіх храмах і монастирях Української Православної Церкви за наступною формулою: «… О Господине и Отце нашем Владимире, Блаженнейшем Митрополите Киевском и всея Украины, и о Господине нашем Высокопреосвященнейшем Онуфрии, митрополите Черновицком и Буковинском, Местоблюстителе Киевской митрополичьей кафедры».

Коментар Керуючого справами Української Православної Церкви у зв’язку з протистояннями у Києві 18 лютого 2014 року

З самого початку політичної кризи й протягом всього періоду протистояння Українська Православна Церква неодноразово закликала до припинення насильства та мирного розв’язання конфлікту. На превеликий жаль, голос Церкви не був почутий. 18 лютого на вулицях Києва знову відновилось силове протистояння, пролилася кров, загинули люди. В ці хвилини ми чуємо тривожні повідомлення про нові зіткнення на Майдані Незалежності.

В цей важкий час ми ще і ще раз категорично засуджуємо кровопролиття і закликаємо: зупиніться! Негайно припиніть насильство і відновіть діалог!

Наша країна вже третій місяць балансує на межі національної катастрофи. Зараз усі, і влада, і опозиція, і кожен з нас мають усвідомити відповідальність перед Богом за свої вчинки. Загроза громадянської війни та економічного краху в Україні стає, на жаль, все більш реальною.

Закликаємо сторони протистояння: Браття й сестри! Не розривайте Україну!

Закликаємо всіх вірних: молімось й благаймо Господа, щоб Він напоумив нас та вказав шлях до примирення.

Беседа в неделю о мытаре и фарисее

Сегодня, 8 февраля 2014 года, митрополиту Лимассольскому Афанасию исполнилось 55 лет. Редакция портала Православие.Ru от всей души поздравляет одного из самых любимых нашими читателями авторов и желает Преосвященнейшему Владыке здравия, спасения и преумножения того удивительного проповеднического дара, которым столь щедро наделил его Господь.

 Главное условие, необходимое для того, чтобы человек мог полюбить, – это иметь смирение. Притча о мытаре и фарисее, с одной стороны, раскрывает нам трагичность человека, который, казалось, был прав по букве закона. С этой точки зрения фарисей был очень хорошим человеком, хорошим религиозным человеком, потому что исполнял все обязанности, делал всё предписанное законом. Однако именно здесь он оплошал, именно здесь споткнулся, ибо понял, что пришло то время, когда заповеди отпадут. Отпадет даже вера, – так говорит святой апостол Павел, – и вера, и надежда[1]. А что же остается? Любовь, которая означает совершенство человеческой личности. Поэтому как уникальную и наивысшую заповедь Господь дал нам любовь – к Богу и ближнему.
На этом моменте мне и хотелось бы остановить свое внимание, поскольку у нас, христиан, часто выходит следующее: мы стараемся исполнять свои обязанности, делаем, что можем, пытаемся жить в Церкви, но при этом продолжаем оставаться бесплодными и подобными дереву, которое посажено и живет, но имеет одни листья, без плодов.

Двенадцатая лекция эллино-византийского лектория: Эволюция тканей в литургическом обиходе IV - XVI вв.

В рамках эллино-византийского лектория 30 января 2014 г. в конференц-зале Свято-Пантелеимоновского храма прошла очередная встреча с кандидатом искусствоведения Матвеевой Юлией Геннадьевной, специалистом по литургическим тканям Византии.
В лекции Юлией Геннадьевной представлена эволюция литургических покровов от их прототипов в античной традиции к использованию тканей в церкви ранневизантийского периода IV – VI вв. и до развития сюжетных изображений в плащаницах, покровцах и воздухах ΧΙ - XVI вв. Исследование раннего периода базируется на изображениях тканей, сохранившихся в памятниках искусства и письменных источниках. Для определения семантического значения изображений автор обращается к факторам, обусловившим необходимость различных текстильных предметов в сакральном и светском обиходе поздней античности, разбирая их переосмысление в обряде ранней церкви.
В этом ключе представлены примеры изображений текстиля, присутствующие во многих сюжетах равеннских мозаик византийского периода, считавшиеся ранее их декоративной составляющей. Представленные в мозаиках ткани анализируются как иконографические символы и прототипы литургических покровов более позднего периода. Обращается внимание на частое использование текстильных предметов в самых разных сюжетах как символов, что указывает на их понятность и актуальность для людей той эпохи. Представленный материал постепенно раскрывает традицию, в которой ткани не появляются в литургическом обиходе как нововведение, требующее специальных объяснений, а плавно и естественно переходят из предыдущего периода как бы по умолчанию, сохраняя важную смысловую позицию в изображениях как знаки со множеством символических значений.