Олександр Савчук, Волинська область, Свято-Успенський Низкиницький монастир: Ваше Високопреосвященство!
У мене до Вас такі запитання, які я Вам адресував у соціальній мережі "Однокласники", але Ви, мабуть за браком часу, не відповіли,
1. Чи маєте Ви надруковані книги, якщо так, то де їх можна придбати та отримати Ваш автограф?
2. Чи можливо з Вами сфотографуватися на згадку?
Кілька разів я намагався підійти до Вас під час Вашого приїзду у Володимир-Волинську єпархію, але мене не допустили, мотивуючи відмову Вашою зайнятістю.
Наперед вдячний за відповідь.

Архієпископ Олександр: Вітаю, Олександре! В соціальній мережі «Однокласники» буваю дуже рідко. Дійсно, за браком часу. Частіше буваю «ВКонтакті». Нажаль, не завжди маю можливість відповісти на всі запитання. Розумію, що всі вони важливі. Однак, частіше всього відповідаю саме на ті, які потребують термінової пастирської поради стосовно певних життєвих обставин, в які потрапляє та чи інша людина.
Мої публікації можна отримати в Київській Митрополії, або, якщо Вам буде не складно, зверніться з цим проханням до настоятельки Святогорського Зимненського монастиря матушки Стефани, яка доволі часто по справах відвідує Києв.
На друге Ваше запитання відповім однозначно: ще нікому не відмовляв в такому проханні. Навпаки, вважаю для себе за честь, коли у когось таке бажання виникає.
Прошу вибачити, що не змогли особисто зустрітися під час візиту Блаженнішого Митрополита Володимира до Володимир-Волинської єпархії. Можливо і дійсно, коли Ви підходили, така зустріч не відбулася через певні обов’язки, які я виконую, як особа, що супроводжує Митрополита. Проте, про Ваше бажання зустріч, ті до кого Ви зверталися, мені не повідомили. За що і отримають догану.

Тема о деньгах — наверное, самая скользкая. Именно ей чаще и проще всего удается поколебать, а то и нарушить мир в любом коллективе: от ячейки общества и малой Церкви — семьи, до церковного организма в целом.

Несмотря на заезженность снова и снова с завидной регулярностью встает в СМИ вопрос о «попах на мерседесах». Братья и сестры во Христе слишком увлекаются его обсуждением, часто не то чтобы переходя на личности, но и доходя до крайностей и непристойностей в адрес друг друга.

Не настолько избита, но так же остро звучит тема возведения изысканных соборов и их внутренней отделки. Многим хочется, чтобы Церковь «была скромнее». Но при этом зайти в храм они, во всяком случае, в ближайшее время, не планируют.

И, наконец, одно из актуальных для сегодняшнего дня утверждение — принимая пожертвования от состоятельных людей, Церковь теряет свою свободу: как в случае чего обличить того, кто тебе щедро жертвует на храм?

Ко всему прочему бытует уверенность, что Церковь — боящаяся публичности структура, в которой избегают разговоров на любые острые темы. Что здесь нельзя прямо задать вопрос и получить на него прямой ответ, потому что всё по Чехову: «как бы чего не вышло…»

В преддверии Великого поста, когда хочется, чтобы ничто мирское и суетное не отвлекало от долгожданного «Господи, даруй ми зрети моя прегрешения», мы предлагаем вниманию читателей ответы на блиц-опрос информационного портала «Православие в Украине», посвященный спонсорам и спонсорству в Церкви. Пребывая в твердой уверенности, что подобные вопросы не стоят такого количества времени и внимания, мы решили всё-таки задать их тем людям, которым в этом отношении есть, что сказать. Мудрые, взвешенные слова, надеемся, помогут развеять сомнения и недоумения у многих из нас, позволят разрешить для себя спорные моменты, расставить, по возможности, акценты.